Наскільки б сильну оскому не набив би термін «надивленість», вона все одно залишається важливою складовою для особистого розвитку UI дизайнера. Надивленість дозволяє відрізняти хороші візуальні рішення від поганих. Це стосується всього навколо: одяг, інтер'єр, архітектура, і, звичайно ж, веб-дизайн, який цікавить нас найбільше.
Як сформувати надивленість? У цьому матеріалі я поділюся з вами особистими способами. На мою думку, основне правило, яке ви повинні застосовувати практично щодня – це помічати деталі. Саме це дозволяє сформувати смак та певну думку щодо тих чи інших речей.
Існує безліч веб-спільнот, де люди публікують роботи на тему UX/UI та графічного дизайну. На цих сайтах свої роботи показують як новачки, так і профі чи навіть лідери сфери.
Behance – найбільше дизайн-ком'юніті, в якому публікують роботи не тільки на тему веб- та графічного дизайну, але й на тему фотографії, архітектури, інтер'єрного та промислового дизайну. Behance має одну класну перевагу – більшість кейсів опубліковано у вигляді великих, розгорнутих презентацій, де видно роботу над окремими деталями, якими можна надихнутись та взяти на замітку для майбутніх проектів.
Dribbble – спільнота, де дизайнери публікують коротенькі пости-шоти, де відображають кращі частини своїх проектів. Я використовую дрібл для пошуку якихось конкретних рішень, коли мені потрібно подивитися, як те чи інше завдання вирішили інші дизайнери.
До речі, переглядати чужі роботи на дріблі можна будь-кому. Але для публікації свого портфоліо потрібно отримати запрошення від тих, хто вже зареєстрований на dribbble.
Awwwards – ще одна спільнота, де зібрані найтоповіші роботи у світі діджитал. Awwwards відрізняється від перших двох ком'юніті тим, що на ньому опубліковані розділи із готовими сайтами. Тобто тими, які реально реалізовані та працюють. Це змінює враження від перегляду, адже сайти «живі», з ними можна взаємодіяти, подивитися які рішення реалізовані програмістами.
Якщо ви серйозно зацікавлені тренувати надивленість, тоді варто переглянути з якого контенту складається ваша стрічка в Facebook, Instagram і т.д. Додайте до неї більше естетики. Давайте зупинимося на Instagram, я покажу вам чотири класні дизайнерські профілі. Якщо ви не зареєстровані в Instagram, можете спробувати пошукати щось подібне у дизайнерському ключі у вибраних вами соціальних мережах.
Freshfonts.io – щоб на око визначати хорошу типографіку:)
Itsnicethat – добірка супер-креативних робіт.
Superrare.co – профіль із креативними роботами.
Toiletpapermagazineofficial – якщо шукаєте надихаючі пости, які можуть трохи виходити за рамки. Одна назва чого варта:)
Візуал цих профілів.
І йдеться не лише про суть книжок. У тренуванні надивленності нас цікавить саме оформлення. Звертайте увагу на колір і щільність паперу, вибір шрифтів, обкладинку та ілюстрації.
Як приклад, хочу показати вам три книги зі своєї бібліотеки, які я вважаю чудовими прикладами того, як можна тренувати надивленість. Сподіваюся, що знайдуться люди, у яких з'явиться бажання мати такі ж книжки у своїй бібліотеці. І мова піде не лише про графічний дизайн. Мені здається, що промисловий дизайн може бути не меншим натхненням.
Japanese Design Since 1945: A Complete Sourcebook. Naomi Pollock
Зізнаюся, це моя улюблена книга, якщо говорити про естетичну насолоду. У ній зібрано безліч рішень японських дизайнерів, починаючи з повоєнного періоду і до наших днів. Книга упакована у класну крафтову коробку, а папір у ній нагадує товсті журнальні листи.
Ті, хто хоча б трохи цікавився Японією, знає, що останні 100 років багато в чому ця країна випереджає свій час, а її культурна закритість від зовнішнього світу, дозволила японцям продемонструвати трохи інший погляд на звичайні речі: техніку, одяг, меблі, автомобілі та мистецтво, звичайно ж.
Фотографії книги з моєї бібліотеки
Less and More The Design Ethos of Dieter Rams
Дітер Рамс – людина-легенда промислового дизайну ХХ ст. Він був провідним дизайнером компанії Braun, тому в книзі показана здебільшого техніка цього бренду з коментарями.
Раніше, ще до появи дизайну в моєму житті, коли мені доводилося вибирати побутову техніку для дому в магазині, то продукти Braun якось підсвідомо викликали більше симпатії, ніж інші. Тепер я звертаю увагу на те, як вони зроблені. Зазвичай вони поєднують у собі приємний візуал та технологічність. Жодних зайвих елементів, жодної надмірності по кольоровій гамі.
Естетика книжки, як і попередня, нагадує журнал. А чого тільки варта упаковка.
Bauhaus. Updated Edition (Bibliotheca Universalis). Magdalena Droste
Мене вже багато років захоплюють роботи німецької школи мистецтва та дизайну Баухаус. У них є свій неповторний стиль, який полягає у простоті форм та функціональності. Вам, напевно, траплялися на очі патерни, що складаються з геометричних фігур, з використанням чистого кольору – фішка школи. Раджу книгу як джерело натхнення не лише якимись конкретними деталями, а й підходом до створення дизайну загалом.
Фото книги з моєї бібліотеки
Я зараз не хочу пафосно розповідати про те, що без подорожей у вас буде вузький кругозір і таке інше. З сучасними технологіями кожен з нас може дізнатися про культурну спадщину інших країн, навіть не виходячи з дому.
Але все ж таки, побачити щось самому, зовсім не те саме, що на відео. Тому, якщо у вас вийде поїхати кудись найближчим часом, спробуйте звертати більше уваги на те, як все влаштовано. Будь то інше місто чи інша країна. Зауважте все: містобудування, пейзажі, вивіски, оформлення вітрин, товари, людей на вулицях. Як організоване життя, чим люди цікавляться, що роблять. Робіть фотографії, знімайте відео.
Ось кілька прикладів того, що знімала я, коли подорожувала Іспанією.
Ви, напевно, скажете: «І як мені це допоможе у веб-середовищі?»
І я можу все ж таки навести кілька аргументів. Перший – більшість ідей стартапів запозичені з-за кордону. Як і велика кількість назв бізнесів (кафе, ресторанів, бутіків...). Чому б нам, як дизайнерам, не запозичити хоча б якісний підхід чи візуальні рішення. Другий – розвиток смаку не може проходити окремо від усього іншого. Рідко коли людині виходить робити стильний дизайн для сайтів і при цьому не мати ніякого смаку до інтер'єру або одягу.
Сподіваюся, що ви примітили собі хоча б один із способів тренування надивленості. Насамкінець дам ще одну пораду – спробуйте ловити від перегляду всього цього кайф. Саме в такі моменти виникає бажання не тільки дивитися як роблять інші, а й реалізувати щось самостійно.
Діліться своїми способами тренування надивленості у коментарях.